Харківська гімназія №116
Матеріал на отримання
сертифікату від
«Шкільного світу»
Консиліум для батьків
з
визначення параметрів індивідуального стилю
розумової діяльності школярів першого року
навчання
Вчитель
початкових класів
Пуговкіна Світлана Олексіївна,
спеціаліст
вищої категорії
"учитель-методист"
м. Харків
2016
Консиліум для батьків з визначення параметрів індивідуального
стилю розумової діяльності школярів першого року навчання
Багато років працюю над єдиною методичною
проблемою «Актуалізація ресурсу особистості як джерело її розвитку» Для
забезпечення розвиваючого середовища стала використовувати технологію
індивідуального стилю навчальної діяльності (ІСНД), запропоновану Н. Л.
Галєєвою. Детально вивчила методичні рекомендації, подані в монографії (Галєєва
Н. Л. Сто приемов для учебного успеха ученика на уроке в начальной школе:
Методическое пособие для учителя. – М: 5 за знания, 2008), почала
використовувати ІСНД для роботи в режимі індивідуальної траєкторії навчання. До
цього часу в мене вже були деякі напрацювання: Пуговкіна С. О. Ефективна
співпраця у процесі навчання риторики [текст]: [дидактичні особливості
уроку-метро; конспект уроку на тему: «Слова – «одяг» для думок» та ін.] /С. Пуговкіна//
Початкова освіта. – 2012. – №16(квітень). – с. 16-15. – (Методичний порадник.
Випуск 4). Дидактична система уроків-метро, так названа мною, сприяла розкриттю
особистого потенціалу школярів. Кожен етап
у р о к у - м е т р о
передбачав конкретну мету, зміст і методи навчання, а також засоби й організаційні
форми навчально-пізнавальної діяльності. Та головним показником в цій
дидактичній системі виявились проміжні результати учнівських досягнень на
кожному етапі уроку, що дозволяло підтримувати інтерес до навчання, формулювати
особистість, готову самостійно визначати й досягати серйозних цілей. Досвід
чотирьох років з використання технології ІСНД в умовах уроків-метро привернув
увагу батьків учнів. Вони з захопленням читали книжки Ю. Г. Тамберга «Як
навчити дитину думати», «Розвиток творчого мислення дитини». Але найбільше вони
цінили позитивні надбання школярів, сформовані на основі обліку й розвитку
параметрів індивідуального стилю
навчальної
діяльності (ІСНД), завдяки чому діти навчилися не лише опановувати знання і
використовувати їх на практиці, а й визначати межі свого незнання, вибудовуючи
шлях реалізації особистісного потенціалу
з метою розвитку й вдосконалення своїх власних ресурсів. Коли їх молодші діти
йшли в перший клас, батьки виявили бажання цілеспрямовано керувати зростанням
рівня внутрішніх навчально-пізнавальних ресурсів учнів. Добре усвідомивши, що
успіх того, хто керує, вимірюється зростанням тих, чиєю діяльністю керують,
необхідні були консультації для батьків з метою вивчення головних проблем і
визначення напрямку розв’язання цих проблем. Так виникла ідея проведення
психолого-педагогічного семінару-практикуму для батьків замість традиційних
батьківських зборів.
– Як назвати інноваційну форму проведення
зборів, де батьківська аудиторія вибудовує стратегію особистісно-мотивованого
індивідуального підходу до освіти учнів на діагностичній основі?
З таким питанням я звернулася до батьків
першокласників і була приємно вражена їх обізнаністю в галузі педагогіки й
психології. Були пропозиції організувати майстер-клас або провести коуч-сесію.
Потім всі зупинились на консиліумі.
Призначення наради цілком виправдовувало обрану форму, так як передбачалося
обговорити питання особистісних властивостей школярів першого року навчання,
шляхи формування індивідуального стилю навчальної діяльності (ІСНД), засоби
актуалізації ресурсів особистості як джерела її розвитку
М е
т а педагогічного консиліуму: створення умов для оптимізації освітнього
процесу.
З а в д а н н я консиліуму:
·
Оволодіти
практичним досвідом з діагностики параметрів навчального успіху власної дитини.
·
Надати допомогу
першокласникам в усвідомленні особистісного сенсу навчання.
·
Сприяти тому, щоб
процес пізнання став захоплюючим і успішним
Роботу педагогічного консиліуму почали з
визначення основних проблем сучасної системи освіти.
–
Сучасна освіта –
нісенітниця чи мудрість?
–
Обдарована дитина –
проблема чи перспектива?
–
Що очікує дітей у
школі: навчання за натхненням, чи з примусу?
На ці та інші
питання батьки намагались отримати відповіді, збираючи дітей до школи.
Занепокоєння батьків не випадкові. Адже молодший шкільний вік є найбільш
відповідальним етапом шкільного дитинства. Він є найвизначнішим для наступних
років навчання. Від того, яким буде старт,
залежить подальший розвиток дитини й виявлення його обдарувань. Природні
можливості можуть перетворитися на здібності, а можуть бути «заморожені» й не
працювати зовсім.
Ось провідні
істини ці:
Пізно замітили чи
не знайшли…
Ні, не бувають бездарними
діти,
Просто їм вчасно
не допомогли
За висловом В.
О. Сухомлінського, «задатки, як порох, щоб їх запалити, потрібна іскра.»
Щоб розвинути особистість в усіх
відношеннях, потрібно всебічно проаналізувати й урахувати її особливості,
персональні ресурси (фізичні, духовні, інтелектуальні).
На екрані з’являється стовпчик літер, що
складають слово «особистість». Батьки успішно дають характеристику, називаючи
якості, які притаманні зразковій людині. Виконує завдання краще група, яка працює на
російській мові, їм легше підібрати ознаки:
Л – любознательность
И – интерес
Ч – человечность
Н – нестандартность
О – ответственность
С – самостоятельность
Т – ворчество
Ь – ?
– Що ж вжити щоб такою особистістю стати? Як
здійснити «запуск» механізмів розвитку, спроектувати робочу модель якостей
особистості, важливих для процесу успішного навчання.
Ділова гра «Яким ви уявляєте майбутнє
свого малюка?» не залишила сумніву. Варіант гри передбачав пошук антонімів
Сліпий – зрячий
Гвинтик – викрутка
Песиміст – оптиміст
Ведомий – лідер
Жертва обставин – господар власної долі
Користувач – генератор ідей
Мета визначена.
Обрано життєвій сценарій «Переможець».
Вихідним пунктом будь-якої методики є ПАРАМЕТРИ індивідуального стилю
розумової
діяльності (ІСРД) Саме вони допоможуть створити МАТРИЦЮ, що віддзеркалює внутрішні резерви навчального успіху.
Матриця ІСНД
Першим
показником вважається навчаємість,
тобто рівень самостійності в навчальній діяльності: здатність до засвоєння
знань, сприйняття інформації, швидкість утворення нових понять і засобів
діяльності, працездатність…
Контингент учнів неоднорідний (спостерігаються розбіжності не лише в
паспортному віці, а й у фізіологічному розвитку). Всі народжені різними, і
цілком природно, що кожен має свій власний стиль навчально-пізнавальної
діяльності.
Учасники консиліуму отримали бланки
матриць ІСНД. Вони повинні були відмітити в них параметри індивідуального стилю
навчальної діяльності учнів-першокласників в процесі опрацювання теоретичного
матеріалу.
Шкільний
психолог, виконуючи роль експерта, запропонував батькам консультативну допомогу
.
Ітак , навчаємість прийнято вимірювати за трьома рівнями:
ІІІ рівень – творчий (найвищий), він
характеризується здатність самостійно включати нові знання в систему існуючих,
умінням знаходити нові засоби розв’язання проблем.
ІІ рівень – прикладний (високий), він
характеризується здатністю активно використовувати знайомі знання в новій
ситуації.
І рівень – репродуктивний (середній),
володарі цього рівня виявляють розуміння й запам’ятовування інформації, успішно
демонструють її застосування на практиці за алгоритмом. Батьки учнів в
довільних мікрогрупах мали можливість обговорити прийняті рішення, привести
приклади оригінальних висловлювань своїх дітей, згадуючи відвідані уроки, також порадитися з вчителем.
У визначенні рівня уваги (2 – оптимальний,
1 – достатній, 0 – критичний) та видів пам'яті своїх дітей учасники консиліуму
труднощів не відчували. Презентація «Діагностика ІСНД учня. Параметри
індивідуального стилю навчальної діяльності школяра» допомогла батькам
впоратися без додаткових коментарів.
Менш знайомою для учасників консиліуму
виявилась провідна модальність при прийомі інформації. Знадобилася додаткова
мотивація й обґрунтування необхідності враховувати канали прийому , преробки й
видачі інформації, так звані модальності(можливості) особистості.
Щоб навчити дитину чому-небудь, слід
запропонувати їй ПРИДИВИТИСЯ, надати
можливість ПОСЛУХАТИ, ПОМАЦАТИ,
ПОТРИМАТИ в руках, а, можливо, СПРОБУВАТИ на смак, дозволити відчути аромат. Завдяки
цьому дитина багато чого може осягнути самостійно.
Всі присутні виявили бажання прийняти
участь у тестуванні на визначення домінуючої модальності дорослих. Запитальник
і передбачувані відповіді для вибору були підготовлені й роздані всім бажаючим
заздалегідь.
Тест на
визначення домінуючої модальності
1. Яким чином ви
воліли б дізнатися як працює комп’ютер?
·
Прочитати
інструкцію чи переглянути відеофільм під назвою «Комп’ютер з нуля».
·
Послухати пояснення
фахівця.
·
Розібрати комп’ютер
і спробувати самостійно зрозуміти що до чого.
2. Що ви зробите
спочатку, відвідуючи музей?
·
Ознайомитесь зі
схемою виставок, переглянувши інформаційний стенд.
·
Запитаєте у
службовця, де які виставки.
·
Почнете довільно
відвідувати виставкові зали.
3. Який вибір ви
зробите, перебуваючи в бібліотеці?(Мета відвідування підібрати що-небудь для розваги).
·
Вашу увагу
привернуть книги про мандрівників з безліччю ілюстрацій.
·
Вас зацікавлять
детективи з великою кількістю діалогів.
·
Свій вибір ви
зупините на книгах з загадками, головоломками, кросвордами чи з задачами з
теорії розв’язання винахідницьких завдань (ТРВЗ).
4. Як ви
зазвичай чините при виникненні якихось труднощів, проблем?
·
Складаєте список і
по мірі розв’язання окремих питань викреслюєте те, що зроблено.
·
Телефонуєте,
сподіваючись отримати пораду друзів або рекомендації фахівців.
·
Уявляєте проблему в
розумі й віртуально здійснюєте можливі варіанти її розв’язання.
5. Як ви
висловлюєте свою радість?
·
Посміхаєтеся,
зробивши обрадуване обличчя?
·
Виявляєте захват
радісним вигуком.
·
Плескаєте в долоні
або підстрибуєте від радості.
6. Що ви ще
робите, коли слухаєте музику?
·
Мрієте, уявляючи
різні картини.
·
Підспівуєте
виконавцю музичного твору.
·
Рухаєтесь в такт
музичних акордів, пританцьовуєте.
7. Як ви
підкажете потрібний маршрут іногородній людині?
·
Звернете увагу
незнайомця на навігатор в смартфоні, де зображений шлях слідування й необхідний
об’єкт.
·
Просто розповісте,
як пройти чи проїхати в потрібному напрямку.
·
Розіграєте сцену
руху, показуючи повороти направо-наліво і т.д.
Розподіл учасників тестування за
модальностями виявився очевидним: варіанти відповідей за номером 1 орієнтовані
на зорові образи (візуали), під номером 2 зорієнтовані на слухові канали
сприйняття (аудіали), для відповідей під номером 3 переважними виявилися дії
(кінестетики). Групи, створені з числа учасників консиліуму, придумали емблеми
(око – вуха –
рука) і дали
назви своїм об’єднанням: «Художники», «Музиканти», «Спортсмени». Добре засвоєна
теорія допомогла членам груп дати об’єктивні характеристики дітям за провідними
модальностями. Крім того, в якості допоміжного матеріалу використовували
відповідні слайди: візуали, аудіали, кінестетики.
«Художники» дали характеристику візуалам.
Представники цієї модальності часто при поясненні вчителя дивляться вгору, наче
уявляючи на внутрішньому екрані події, про які йде мова. Вони завжди слідкують,
коли хтось читає вголос, при самостійному читанні роблять детальні позначки, в
тексті обводять слова,підкреслюють різними кольорами головні думки. Для
запам’ятовування складають схеми, вибудовують графіки й діаграми. Думають
малюнками. Їх зошити чисті, записи ведуться охайно. Великого значення вони
придають зовнішньому вигляду й порядку на парті. Добре сприймають інформацію,
що дається на площині: відео фрагменти, ілюстрації, фотографії. Візуали, як
правило, відміні оратори, навіть схильні перебивати інших, але під час навчання
потребують тишини. Місце вибирають за першою партою. На уроці зазвичай спокійні, рідко приймають
участь у конфліктах, що виникають.
«Музиканти» дали характеристику аудіалам.
Представники цієї модальності повільно
читають й розмовляють, проте добре пояснюють. Вони краще запам’ятовують почуте,
ніж прочитане у підручнику. Зазвичай хороші імітатори: можуть слово в слово
повторити сказане вчителем, навіть якщо, здавалося, не слухали. З задоволенням
приймають участь в колективних обговореннях, уміють слухати співрозмовника. Під
час читання, для кращого усвідомлення промовляють текст про себе; щоб уяснити
зміст питання, просять знову повторити в слух,
часто самі
повторюють фрази з закритими очима. Мислять лінійно. Набагато частіше
відволікаються, чим їх візуальні сусіди. Краще працюють самі, коли сидять
окремо від інших. Воліють тишу в класі. В їх письмових роботах можуть страждати
склад та пунктуація. Слабо обчислюють в розумі. Для них краще про щось
розповісти, ніж щось написати. Зір часто виключається: дивляться у вікно,
креслять візерунки, але при цьому все, що розповідає вчитель чують.
«Спортсмени» дали характеристику
кінестетикам.
Представники цієї модальності краще
взнають предмети доторкаючись до їх. Вони
постійно чіпають речі на парті. Якщо за однією партою сидять два
кінестетика, То за урок буде як мінімум дві бійки. Непосидючі. Потребують під
час занять частих перерв. Добре працюють з моделями, складають слова за
складами на картках, речення зі слів. Завжди готові включитися в гру, в якій
правила чи закони освоюються через рухи,
дотик. Навчаються вирішуючи практичні завдання. Володіють високою здатністю до
інтуїтивних способів розв’язання задач. Розмовляють повільно. Страждають через
швидку втрату концентрації уваги. Легко відволікаються, можливо через те, що
рухливі, миттєво реагують на дотик, бурхливо проявляють емоції.
По черзі висловлювали свої судження члени
кожної групи, даючи характеристику представникам різних модальностей. З цієї
причини характеристики вийшли не зовсім послідовними, але, як виявилося, цілком
об’єктивними. Батьки учнів зробили позначки в матриці ІСНД, використовуючи
позначення початкових літер назв каналів прийому, переробки й передачі
інформації (в – візуали, а – аудіали, к – кінестетики).
Належало оцінити функціональність півкуль
головного мозку. Учасникам консиліуму було запропоновано скористатися
стратегією «Джигсоу», щоб вивчити особливості типів мислення відповідно до
провідних півкуль. Бажаючі об’єдналися в групи. «Активісти» вивчали особистості
домінування правої півкулі, «Мислителі» - особливості домінування лівої
півкулі. «Прагматикам» доручили підібрати конкретні приклади й розробити
рекомендації для раціонального ви користування міжпівкульної взаємодії у дітей
з різними типами мислення. Представники
різних груп мали в своєму розпорядженні словники, енциклопедії, підручники з
психології й навіть доступ до інтернет-ресурсів. Роль консультанта виконував
практичний психолог навчального закладу. Стратегія «Джигсоу», передбачала надання вивченого всім, навчаючи
при цьому інших. Поки члени створених груп працювали ( їм був відведений певний
час), присутні в процесі дискусії дійшли висновку, що асиметрію головного мозку
не можна сприймати буквально. Не існує головної й другорядної, «великої» й
«малої» півкуль. Права півкуля – база образного мислення – охоплює світ у
всьому його багатстві та розмаїтті. Ліва півкуля – база абстрактного мислення –
веде пошук в цьому світі гармонії причин та наслідків. Функціональна асиметрія
головного мозку проявляється в здатності однієї півкулі «включатися» на частку
секунди раніше другої. Якщо спочатку «спрацьовує» права півкуля, людина
відчуває відчуття, оцінювані інтуїтивно. Права півкуля відповідає за образи й
почуття. Якщо раніше «спрацьовує» ліва півкуля, то людина реагує на прийшлу
інформацію як аналітик, розбиваючи цю інформацію на складові частини. Ліва
півкуля пам’ятає слова, формули, символи. Кожне рішення приймають обидві
півкулі спільно. Просто в загальному рішенні містіться різний внесок півкуль. «Спеціалізацію» на певні види
діяльності й переважання активності тієї чи іншої півкулі слід враховувати, але
не можна забувати, що мозок працює як єдина система. Півкулі мозку здорової
людини
активно
взаємодіють, їх робота согласованна. А розвивати кожну півкулю можливо й
потрібно.
Найбільш ефективно це відбувається, коли
людина сама усвідомлює, яка в неї модель взаємодії: чи є домінування півкуль
головного мозку і наскільки воно виражено. Розвиток міжпівкульної взаємодії є
основою розвитку інтелекту.
Для демонстрації різних типів мислення
«Прагматики» влаштували експеримент. Вони запропонували відповісти на питання:
«Що зображено ан картині?» Послідували різні відповіді. Обґрунтування цьому
знайшли у висловлюванні Б. Білого: «Правопівкульні люди за лісом не бачать
окремих дерев, а лівопівкульні - за
окремими деревами не бачать лісу»
Демонстрація відеофільму з завданнями для
першокласників привернула увагу учасників консиліуму.
Завдання №1
На терезах лежать речі однакової
ваги. На одній чаші – 5 штук, на другій – 7 штук. Як урівноважити чаші терезів.
Спосіб 1. На першу чашу терезів покласти
ще два предмети (Додати)
Спосіб 2. З другої чаші терезів забрати
зайві предмети (Відняти 2 предмета)
Спосіб 3. Можна з однієї чаші терезів один
предмет перекласти на другу чашу. Буде порівну, по 6 предметів на кожній чаші
терезів.
Саме так
розмірковували малюки.
Завдання №2
На столі стоять шість келихів: три
порожні і три з соком. Як зробити щоб порожні келихи чергувалися з наповненими?
При цьому можна брати лише один порожній келих і один з соком.
Хтось миттєво зрозумів, а хтось погодився
з запропонованим рішенням.
Завдання № 3
Рівень води в двох однакових
пляшечках, що стоять на столі однаковий. Коли одну з пляшечок перевернули
догори дном, рівень води змінився.
На питання, де водички більше, а де менше,
далеко не всі зрозуміли що кількість рідини в обох пляшечках не змінилася,
залишилася однаковою. Пропозиція пояснити причину зміни рівня води у
перевернутій пляшечці лише у окремих дітей не викликала труднощів (вузеньке
горлечко пляшки й гумова пробка вплинули
на зміну рівня води).
Останнє завдання серед присутніх виникало
протест: не можна задавати дітям провокаційні питання (в якій з пляшок рідини
більше, а в якій менше).
Та
«Прагматики» не розгубилися. У них знайшлися оригінальні завдання й для
дорослих.
Завдання 1. Вони показали склянку з водою
й запитали: «Склянка наполовину повна, чи наполовину порожня?»
Оптимісти стверджували: «Склянка з рідиною
завжди повна». І у фізиків є тому пояснення: вода + повітря = склянка повна.
Завдання 2. Вага 9 кульок така сама, як і
вага 2 кубиків і 2 іграшок. Іграшка удвічі легша, ніж кубик. Скільки кульок
треба взяти, щоб урівноважити на терезах один кубик?
(Розмірковування. Вага двох іграшок
співпадає з вагою одного кубика. Якщо
замінити дві іграшки на кубик, вийде, що вага 9 кульок и 3 кубиків буде
однаковою. Отже, щоб урівноважити на терезах один кубик, знадобиться три
кульки).
Завдання 3 на ТРВЗ.
Як дізнатися, у який бік тече вода в
трубі?
Задача не дуже складна, проте інженерам,
що вперше її розв’язали, видали авторське свідоцтво на винахід.
Теорія розв’язання винахідницьких завдань
(ТРВЗ) орієнтована на кмітливість. Якщо під трубою розпалити багаття, вода
стане гарячою. По температурі води можна легко визначити, в який бік тече вода.
Практичний психолог запропонувала
учасникам консиліуму прийняти участь в експрес-тестуванні «Художник чи
мислитель». Вона пояснила, що означає термін «домінантність». В регуляції
складної нервово-психічної діяльності одна з півкуль головного мозку працює з
більшим функціональним напруженням. По типу домінування правої чи лівої півкуль
виділяють: «правопівкульний», «лівопівкульний», «рівнопівкульний» тип мислення
Учасники експрес-тестування на аркушах паперу записали номер питання і
відповідь в балах (за системою в одинадцять балів). Категоричне заперечення
(ні) оцінюється в 0 балів, згода (так) – 10 балів. Оцінюючи відповідь на
питання, можна використовувати любе число від 1 до 10.
Питання тесту.
1. У мене
частіше всього буває гарний настрій.
2. Я добре
пам’ятаю те, що було досить давно.
3. Якщо я два
рази прослухаю мелодію, то можу її відтворити.
4. Коли я слухаю
розповідь, то уявляю, як все це відбувалося.
5. Я не люблю,
коли люди голосно сміються.
6. Мені важко
дається розв’язання алгебраїчних прикладів.
7. Я легко
запам’ятовую незнайомі мені обличчя.
8. Серед своїх
друзів я завжди першим починаю розмову.
9. Я не повірю,
поки мені не нададуть обґрунтовані докази.
10. У мене
частіше всього буває поганий настрій.
Ключ до тесту.
Підрахувати
окремо суми балів за питаннями: 1, 2, 5, 8, 9 – для лівої півкулі;
3, 4, 6, 7, 10 –
для правої півкулі.
Варіант І. Сума
для ПРАВОЇ півкулі більша суми ЛІВОЇ півкулі більш, ніж на 5 балів.
Художній тип мислення
Схильність до
песимізму. Воліють покладатися на власну інтуїцію, почуття, ніж на логічний
аналіз і частіше за все не помиляються. Можуть працювати в будь-яких
несприятливих умовах (шум, перешкоди).
Варіант ІІ. Сума для ЛІВОЇ півкулі більша
суми для ПРАВОЇ півкулі більш, ніж на 5 балів.
Логічний тип мислення
Мислитель –
оптиміст.
Вважає, що
більшу частину проблем може розв’язати самостійно. Легко налагоджує контакт з
людьми. Більше покладається на розрахунок, ніж на інтуїцію. Частіше довіряє
друкованій інформації, ніж власним враженням.
Варіант ІІІ. Різниця менш 5 балів – зона
гармонійного розвитку. Поєднує в собі перераховані вище характеристики.
Визначивши індивідуальний профіль
асиметрії головного мозку, учасники консиліуму готові були вислухати
представників груп.
«Активісти» охарактеризували
правопівкульний тип мислення.
Правопівкульні емоційні й експресивні,
безпосередні у вираженні почуттів, наївні, довірливі, сугестивні, здатні тонко
відчувати й переживати, товариські й контактні. З огляду на те, що права
півкуля продукує негативні емоції, цілісне сприйняття правопівкульних часто
забарвлює світ в песимістичні кольори. З правою півкулею пов’язані чуттєві
сприйняття, художнє мислення, творчість, яка може проявитися в різних ситуаціях
(при розв’язанні побутових проблем, в людських відносинах, при вирішенні
виробничих завдань). Багато життєвих протиріч можуть сприйматися людиною як
нездійсненні лише тому, що в них домінує ліва півкуля , що забезпечує
однозначне, лінійне сприйняття світу. Проте образне мислення дозволяє зняти
протиріччя завдяки «широті поглядів». М
и с л е н н я правопівкульних є наочно-образним, спонтанним, інтуїтивним,
емоційним і тривимірним (просторовим).
Серед правопівкульних багато літераторів,
журналістів, діячів мистецтва, організаторів. Провідними модальностями
правопівкульних людей є візуальна й кінестетична.
«Мислителі» охарактеризували
лівопівкульний тип мислення.
Лівопівкульні раціональні й розважливі.
Для них характерні загострене почуття обов’язку, відповідальність,
принциповість, внутрішній характер переробки інформації. Проте їм не вистачає
гнучкості, безпосередності у вираженні почуттів. Вони воліють діяти заздалегідь
складеними схемами, через силу перебудовують свої відносини з людьми.
Продукцією лівої півкулі є позитивні емоції. Це оптимісти. Лівопівкульне
мислення вважається абстрактно-логічним , прогнозованим, раціональним і
двовимірним ( на площині).
Серед лівопівкульних багато інженерів,
математиків, філософів, лінгвістів, представників теоретичних дисциплін.
Нерідко вони раціональні й розважливі, багато й охоче пишуть, легко
запам’ятовують довгі тексти. Мова їх граматично правильна. Такі люди часто
займають адміністративні посади. Провідною модальність у ливопівкульних людей є
аудіальне (слухове) сприйняття інформації.
«Прагматики» охарактеризували
рівнопівкульний тип мислення.
У рівнопівкульних відсутнє яскраво
виражене домінування однієї з півкуль, обидві синхронно приймають учать у
виборі стратегій мислення. Крім того, існує гіпотеза ефективної взаємодії правої
й лівої півкуль як фізіологічної основи загальної обдарованості.
Поділ людей на парвопівкульних,
лівопівкульних та рівнопівкульних в деякій мірі умовний, але дозволяє побачити
багато в особистості ясніше
Членами груп, що працювали в режимі «Джигсоу»,
були підготовлені малюнки, схеми, графіки. Учасники консиліуму отримали картки,
що віддзеркалюють індивідуальний профіль міжпівкульної асиметрії головного
мозку.
Картка №1
1. Інтелект
образний, чуттєво-емоційний.
2. Мислення
пошукове, творче, конкретне.
3. Добре розвинена просторова уява,
використовується інтуїція.
4. Сприймають
цілісний образ, нехтуючи деталями.
5. Часто
відволікаються, здатні до саморозважання.
6. Відгукуються
на особистісні відносини, а не на авторитарні.
7. Воліють
інформацію у вигляді малюнків, карт, графіків.
8. Перед
прочитанням книги намагаються подивитися фільм.
9. Сприйняття
здійснюється через шосте відчуття.
10. Діють без
обмеження простору й часу.
Картка №2
1. Логіки й
аналітики, дуже раціональні.
2. Бачать деталі,
символи, літери, слова.
3. Аналізують
від частини до цілого.
4. Мислять
схемами, алгоритмами, символами.
5. Багато
пишуть, люблять чіткі письмові інструкції.
6. У них
загострене чуття обов’язку, відповідальності й принциповості.
7. Легко
оволодівають іноземними мовами, алгеброю, фізикою. Встигають, як правило, на
високому та достатньому рівнях.
8. Воліють
переглянути фільм після прочитання книги.
9. Сприйняття
здійснюється через слух, зір, смак.
10. Світ для них
обмежений простором та часом.
Батькам – учасниками консиліуму було
запропоновано самостійно озаглавити отримані картки. Приємно було
усвідомлювати, що вони не помилилися, покладаючись на сформовані знання. Більш
того, присутні безпомилково назвали видатних правопівкульників (Рембрандт, Шопен,
Чайковський; Енштейн створив теорію
відносності, яка не вписується в ланцюжок умовиводів лівопівкульників; закон
всесвітнього тяжіння відкрив Ньютон за допомогою яблука, яке впало).
«Прагматики» не упустили випадку й
процитували Ю. Г. Тамберга: «Є така мила загадка: «Вгадай, що за хвороба? Рідко
зустрічається, важка, не передається за спадщиною, престижна, невиліковна,
робить життя загранично-важким – але всі хочуть нею захворіти!»
1. Тамберг Ю. Г.
«Как научить ребенка думать». Ростов-на-Дону: Фенікс, 2007
Розгадка
«Геніальність». Після чого було відзначено, що рівнопівкульники здатні керувати
«включенням» півкуль. Такі генії
Леонардо да Вінчі, М.В.Ломоносов.
Батьки учнів зробили позначки в матрицях
ІСНД щодо домінування півкуль головного мозку своїх власних дітей,
використовуючи умовні позначення (П – правопівкульні, Л – лівопівкульні , Р –
рівнопівкульні).
Щоб скористатися стратегією розв’язання
психолого-педагогічних проблем навчання дітей з
точки зору міжпівкульової асиметрії головного мозку, батькам дали
конкретні поради, складені «Прагматиками».
–
Не забувайте, що
перед вам не безстатева дитина, а хлопчик чи дівчинка.
–
Не порівнюйте
дітей. При навчанні хлопчиків спирайтеся на їх пошукову активність. Навчаючи
дівчаток, привчайте їх діяти самостійно. Дівчата виснажуються емоційно, а
хлопчики – інформаційно.
–
Намагайтеся
створити ситуацію успіху з урахуванням міжпівкульової асиметрії.
–
Пам’ятайте, ми
повинні не навчати дитину, а розвивати в неї бажання вчитися.
Психолог-консультант
особливо зупинилася на прояві функціональної незрілості головного мозку дитини.
Розкривши причину такої незрілості, порадила не чекати, поки дозрівання настане
довільно. Адже коли це станеться, дитина багато чого зі шкільної програми вже
втратить. Прискорити дозрівання можливих відділів головного мозку дозволять
водно-повітряні процедури, спеціальні вправи й заняття з дітьми. Ось декілька
рекомендацій, покликаних допомогти батькам в роботі з дітьми:
1.
Щовечора жорстким
рушником розтирайте дитині шийну й потиличну зони.
2.
Привчіть дитину до
контрастного душу (теплий – прохолодний).
3.
Використовуйте
масажні черевички.
4.
Візьміть за правило
робити дихальну гімнастику.
5.
Гуляйте з дитиною
на свіжому повітрі в денний час (корисне біле світло, снігопад).
6.
Використовуйте
ароматерапію (ефірні масла, ялівець, лавровий лист).
7.
Практикуйте музичні
заняття.
8.
Корисна пальчикова
гімнастика, робіть масаж долоней за допомогою гумових кілець.
9.
Для уникнення кисневого голодування слід щоденно
проводити з дітьми двогодинні прогулянки.
10.
Заохочуйте заняття рукоділлям (ліплення,
бісероплетіння, макраме, вишивання, оригамі).
Колективну миследіяльність з учасниками
консиліуму продовжила вчителька. Мелодія, як відомо, починається з першої ноти.
Саме вона вплинає на її характер. Початкова школа – своєрідна нота шкільного
життя, перша сходинка, з якої
починається шлях в тисячу миль. Молодший шкільний вік – унікальний період,
базовий для розвитку інтелекту й самореалізації у майбутньому. Ось чому так
необхідно мати чіткий і достатній набір параметрів навчального успіху учня:
знаю – умію – можу – хочу; так званий ресурс навчального успіху. Адже
навчальний успіх розуміється не лише як збільшення привласнених знань, а, перш
за все, як постійне зростання навчальних можливостей школяра. В основі розвитку
стоїть навчання. Саме воно приводить в рух внутрішні процеси розвитку. Таємниця
успішного розвитку криється в здатності перетворити навчання в задоволення.
«Але як це зробити?» - запитаєте ви. Бути готовим стати школярем – не означає
уміти читати, писати та рахувати. Усвідомити свій новий статус, позицію школяра
– означає бажати всьому навчитися. Лише бажання може зробити навчання ненудним
і ефективним. А інтерес до навчання з’являється лише там, де є натхнення,
народжене успіхом. Натхнення, помножене на впевненість в успіху, позитивно
впливає на посидючість та старанність.
Освіта – не просто знання і уміння,
Освіта –
це світло душі і горіння,
Це
здатність рости й розвиватися
Інтелектуально увись підійматися.
Талант батьків
проявляється в тому, щоб зацікавити дитину процесом навчання, виховати
працездатність, розвинути старанність.
Як кажуть, «все в ваших руках!» Однак, не
маючи уявлення про можливість дітей цього віку й своєї власної дитини зокрема,
цих завдань не розв’язати. Знаючи особистісний потенціал школяра, ви не станете
пригнічувати дослідницький інтерес юного випробувача, привчите дитину
самостійно шукати відповіді на свої нескінченні «чому», вибудовувати
причинно-наслідкові зв’язки, одним словом, зробите її активним учасником
саморозвитку. Питання типу відповідав на уроці чи ні, які оцінки отримав і чи
хвалила вчителька відійдуть на другий план. Головною повинна стати навчальна
діяльність: «Що сьогодні вивчали на уроці?», «Що нового дізналися?», «Що
найбільше сподобалося у школі, а що стало надмірно складним?» Сформувати смак
перемоги й навчальних успіхів – складне завдання. Але батькам ніхто не обіцяв
простого й легкого життя. «Щоб дитину на ноги підняти, мало любити до забиття.
Їй життя потрібно віддати, щоб дочекатися майбуття.»
Саме розвиток
передбачає зміни особистості, що відкривають шлях до майбуття. І, навпаки,
навчання «з-під палки» перетворює шкільні роки на пекло.
–
Отже, в чому ж
секрет від усіх учнівських проблем?
–
Вірно, якщо будемо
намагатися, усі мрії будуть збуватися.
Щоб навчання
було в радість, потрібне емоційне підживлення. Досягнути наміченої мети
можливо, якщо щодня отримувати або створювати щось нове, відчуваючи удачу,
успіх, задоволення.
Різні форми навчальної роботи потребують
від учня використання різних навчально-пізнавальних «інструментів». Матриця
ІСНД є своєрідною моделлю властивостей учнів, важливих для процесу навчання.
Орієнтуючись на ресурсне забезпечення школярів, вчитель знає, кому, і яка
допомога потрібна для досягнення навчального успіху. Крім того, індивідуальна
освітня програма
учня, складена на основі ІСНД, відкриває перспективи для досягнення зони
найближчого розвитку (ЗБР) при роботі в режимі індивідуальної траєкторії
навчання. Сподіваюся, що учасниками консиліуму отримана відповідь ще на одне
питання: обдарованість не проблема, а бажана перспектива.
Нарешті, питання, що стосується сучасної
системи освіти. Швидко мінливий світ диктує нові цілі й пріоритети освіти.
«Школу пам’яті» (читай, рахуй, запам’ятовуй) змінила «Школа мислення, розвитку,
дії» (проектуй, порівнюй, співставляй, досліджуй і роби відкриття). Для
колишньої школи важливим був процес навчання за підручником, зараз важливим є
результат, сформованість способів навчально-пізнавальної діяльності. Джон Дьюі
впевнений: «Якщо ми будемо навчати сьогодні так, як ми вчили вчора, ми вкрадемо
у наших дітей завтра». Головним фактором інтелекту й мислення є не стільки те,
чому ми навчаємо, скільки те, як ми це робимо. Вважається, що до 9-10 років
дитина є правопівкульною, адже для дітей цього віку характерні мимовільність,
невисока усвідомленість поведінки, емоційність, їх пізнавальна діяльність має
безпосередній, цілісний і образний характер. Зважаючи на це в початковій школі
навчають дітей граючи, ініціюючи їх до діяльності, викликаючи емоційний відгук.
За висловлюванням Ш.О.Амо- нашвілі, «без педагогічної гри на уроці неможливо захопити
учнів до світу знань і моральних переконань, зробити їх активними учасниками і
творцями уроку.
Задача, конечно, не очень простая
Играя учить и учиться играя
Но
если с учебой сложить развлеченье
То
праздником станет любое ученье.
Посудіть самі .
«Робота – це те, що ми забов’язані робити. Гра – це те, що ми не забов’язані
робити» (Марк Твен). Гра спрямована на діяльність, але у формі гри дає
позитивний результат.
З деяких пір втратила актуальність «Пісня
першокласника (То ли еще будет!)»
Нагружать всё больше нас
Стали почему-то…
Нынче в школе первый класс
Вроде института.
Нам учитель задает
С иксами
задачи… И т.д.
Дійсно, раніше в школі не
викладали «Логіку», «Риторику», «Поетику». Та слова студента-першокурсника,
«якби я раніше знав про існування філософії»…, змусили замислитися вчених і
шкільних вчителів. Дітей почали навчати ораторському мистецтву, складати вірші,
мислити, розв’язуючи логічні задачі. Виявилося, діти здатні успішно освоювати
мисленнєві операції, підбирати рими, проявляти творчість при написанні есе.
Системно-діяльнісний підхід показав, що засвоєння навчального змісту й розвиток
учня відбувається не шляхом передачі йому деякої інформації, а в процесі його
власної активної діяльності. За уміннями, навичками, розвитком і вихованням
учня завжди стоїть дія. Варто діяти, щоб навчитися! До кінця молодшого
шкільного віку дитина повинна захотіти навчатися, уміти вчитися й вірити в свої
сили, свої можливості.
Загальновідомо, що добре запам’ятовується
те, зо цікаво. Завдання дорослих - зацікавити процесом навчання.
Усім людям
всякі дари:
Одному ясний, сильний ум,
Що не
знаходить у світі пари;
Другому
рай крилатих дум,
Що мов
орли летять до хмари;
Для інших руки золоті,
Що очі
бачуть, руки вдіють.
Який же дар дістали ті,
Що так
дітей учити вміють?
Мені здається, в скарбі тім
Любові
найбільш дісталось їм.
І. Я. Франко
Це стосується і
батьків.
Мета життя, за мовчазною згодою всіх
людей, - щастя. Але ми, дорослі, знаємо: щастя в повітрі не в’ється, а працею
дістається… Оскільки майбутнє робимо ми самі, докладемо всі сили, щоб шкільне
життя наших дітей було успішним, а значить – щасливим.
Хай вашим дітям сонце
сміється,
І наука
хай дається!
Хай щастить їм,
скрізь і всюди!
Хай
ростуть з них гарні люди!
Практичний психолог навчального закладу
вручила всім учасникам консиліуму «Рекомендації батькам»
·
Ніколи не порівнюйте хлопчиків і дівчаток, не ставте
одних за приклад іншим; вони різні навіть за біологічним віком – дівчата
зазвичай старші ровесників – хлопців.
·
Ніколи не лайте
дитину образливими словами за нездатність щось зрозуміти чи зробити.
·
Необхідно лише
позитивно оцінювати навчання вашої дитини, навіть якщо вам здається, що його
успіхи явно недостатні.
·
Живіть в ім’я вашої
дитини, проявляйте до неї максимум уваги, переживайте за кожну невдачу й
радійте навіть самим маленьким її успіхам.
·
Будьте дитині другом, тоді вона довірить вам саме
сокровенне.
Своє враження від участі в консиліумі
батьки першокласників висловили у формі сінквейна.
Консиліум
практичний, продуктивний
обговорювали, вивчали, визначали
Ефективна форма колективної діагностики
Нарада
(Далі буде)
Список літератури
1.
Галеева Н.Л. Завуч
и учитель как субъекты управления качеством образовательного процесса.
М.:Педагогический університет «Первое сентября», 2009.
2.
Галеева Н. Л. Сам
себе учитель: Курс практических занятий по формированию успешности ученика. –
М.: 5 за знания, 2006.
3.
Галеева Н. Л. Сто
приёмов для учебного успеха ученика на уроках в начальной школе: Методическое
пособие для учителя. – М.: 5 за знания, 2008.
4.
Пуговкіна С. О.
Ефективна співпраця у процесі навчання риторики [текст]: [дидактичні
особливості уроку-метро; конспект уроку на тему: «Слова – «одяг» для думок» та
ін.]/Пуговкіна С. О. // Початкова освіта. – 2012. - №16(квітень). – С. 16-25 – (Методичний
порадник. Випуск 4).
5.
Тамберг Ю. Г. Как
научить ребенка думать. Ростов-на-Дону: Феникс, 2007. – 446 с. – (Новое в психологии).
Інтернет-ресурси
1.
Opredelenyie
individyalnogo profilyi golovnogo mozga 2014
2.
13 143 funkcionalnaya – nerre –
lost – golovnogo – mozga – rebenka
3. www. myshared. ru/slide/447 167/ Диагностика ИСУД
ученика. Параметры индивидуального стиля учебной деятельности ученика.
